Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Миколаїв

Куди подівся інстинкт самозбереження?

«Що керує людиною, яка нехтує вимогами безпеки на робочому місці? Наприклад, свідомо суне руки в працюючий механізм або виконує роботи на висоті без засобів страхування. Чому інстинкт самозбереження, як реакція на небезпеку, в таких випадках не працює? Чи може працює, але людина переборює його в собі? Зрештою, наслідком вище зазначених дій, найвірогідніше, стане травмування.

Очевидно, що перед тим, як допустити працівника до виконання певної роботи, необхідно пересвідчитись, чи вміє він її виконувати. У разі потреби – організувати проходження відповідного навчання згідно із законодавством.

Перед допуском до самостійної роботи працівник має пройти ще й інструктаж з питань охорони праці на робочому місці. Оскільки для людської пам'яті характерно забувати, то людині слід періодично нагадувати раніше вивчене. З цією метою законодавство передбачає, що інструктаж з питань охорони праці необхідно проводити один раз на шість місяців, а на роботах з підвищеною небезпекою ще частіше – один раз на 3 місяці. Проводиться він за інструкціями з охорони праці, в яких відображаються вимоги безпеки праці перед початком роботи, під час її виконання та після завершення. Проведення інструктажу працівник засвідчує власним підписом, після чого, фактично, несе відповідальність за дотримання вимог, викладених в інструкціях.

Але, як свідчить аналіз виробничого травматизму на підприємствах, в організаціях та установах м. Миколаєва у першому півріччі 2015 року, дотримуватися вимог охорони праці працівники стали значно менше. Зокрема, суттєво зросла кількість нещасних випадків на виробництві, які сталися внаслідок невиконання потерпілими вимог інструкцій з охорони праці. Це значення, серед організаційних причин, сягнуло 55%.

Простежується чітка тенденція, коли працівники частіше стали діяти всупереч вимогам безпеки, з якими вони обізнані. Як не дивно, низка нещасних випадків стається через порушення тих вимог безпеки, що випливають з елементарних міркувань здорового глузду і не потребують якихось спеціальних знань.

Для прикладу можна навести нещасний випадок, що стався з молодшою медичною сестрою Миколаївського обласного центру екстреної меддопомоги та медкатастроф. Так після обслуговування виклику, бригада машини швидкої допомоги повернулась на територію медичної установи. Молодша медсестра йшла по бетонній доріжці біля самого бордюру. На якусь мить вона відволіклась і спіткнулась за бордюр, по інерції ударившись об стіну будівлі та впала лицем вниз. В результаті потерпіла отримала травму - перелом двох рук та надовго опинилась на лікарняному.

Або такий випадок. Чергова бригада сантехніків на спеціальному автомобілі прибула на місце виклику для усунення аварійної ситуації – усунення закупор-ки в колодязі. Виходячи з автомобіля слюсар аварійно-відновлювальних робіт на сходинці автомобіля оступився і впав. В результаті останій отримав серйо-зну травму руки.

В обох приведених прикладах не було ніяких передумов для настання нещасного випадку, основною причиною травматизму стало неуважність самих потерпілих. Тому кожен працівник, виконуючи ту чи іншу дію, повинен пам'ятати про можливі негативні наслідки від її виконання для свого здоров'я.

Окремо слід наголосити на тому, що виконане робоче завдання не є підставою для того, щоб розслаблятися. Адже, нещасний випадок на виробництві може статися і після завершення виконання роботи. Зокрема, під час прибирання робочого місця. Наприклад, коли працівник, не дочекавшись повної зупинки робочого органу верстату, який після вимкнення ще певний час рухатиметься за інерцією, розпочне прибирання відходів біля нього. Нещасні випадки за подібних обставин доволі непоодинокі. Хоча, зазвичай, кожна інструкція з охорони праці містить вимоги, як правильно виконувати такі операції.

Іноді порушувати вимоги безпеки працівника змушує бажання швидше виконати доручену роботу, а дотримання правил охорони праці може вимагати якихось додаткових операцій, що, відповідно, подовжує час виконання цієї роботи. Звісно ж, людина намагається уникнути цих додаткових зусиль та завершити роботу якнайшвидше, що, врешті-решт, загрожує їй травмуванням.

На жаль, доводиться констатувати, що мають місце випадки, коли інструктаж з охорони праці на підприємстві проводиться «формально». Як правило, працівникові дають журнал, в якому він ставить підпис про нібито проведений інструктаж, хоча насправді такий не проводили. Подібними діями працівник робить собі «ведмежу послугу». Адже, через те, що він не поновив у пам'яті вимоги інструкцій з охорони праці, ймовірність отримання травми суттєво зростає. А в разі настання нещасного випадку висловити якісь претензії до роботодавця буде складно, адже працівник власним підписом засвідчив проведення інструктажу.

Зважаючи на вище зазначене, варто наголосити, що ніколи не варто нехтувати вимогами безпеки. Роботодавець зобов'язаний належно організувати роботу з охорони праці на підприємстві, а працівник – дотримуватися вимог нормативних актів з охорони праці. В інтересах останнього має бути не лише отримання заробітку, а й турбота за власне життя і здоров'я. На жаль, дехто починає розуміти це лише тоді, коли вже пізно».