ШАНОВНІ ВИНОГРАДАРІ ТА САДІВНИКИ –

Поточного року в державному бюджеті передбачені видатки для фінансової підтримки суб'єктів господарювання – юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми та форми власності і фізичних осіб – підприємців, що провадять діяльність у галузях садівництва, виноградарства та хмелярства. Порядок використання бюджетних коштів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2005 № 587.

Суб'єкти господарювання, які хочуть взяти участь у програмі, мають звернутися в термін до 15 жовтня до обласної комісії або комісії Мінекономіки (у відповідності до напрямку державної підтримки) та подати визначений Порядком перелік документів.

Обов'язковою умовою є наявність проектної документації на створення виноградників столових сортів, плодово-ягідних насаджень і хмільників або на створення виноградників технічних сортів.

До обласної комісії документи подають суб'єкти господарювання, які закладають плодово-ягідні насадження, виноградники, бюджетні кошти надаються на безповоротній основі в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на поточний рік, для компенсації витрат (без урахування податку на додану вартість), здійснених у період з 1 жовтня попереднього року по 30 вересня поточного року, за такими напрямками:

1) придбання садивного матеріалу плодово-ягідних культур, винограду та хмелю - у розмірі до 80 % здійснених витрат (після проведення ними садіння або ремонту насаджень);

2) проведення робіт та придбання матеріалів для спорудження шпалер і встановлення систем краплинного зрошення - у розмірі до 50 % здійснених витрат (після завершення монтажних робіт);

3) закупівля техніки, механізмів та обладнання (зокрема іноземного виробництва, які не виробляються в Україні) для проведення технологічних операцій у виноградарстві, садівництві і хмелярстві згідно із затвердженим Мінекономіки переліком такої техніки, механізмів та обладнання, - у розмірі до 30 % їх вартості.

Компенсація витрат за садивний матеріал не може перевищувати нормативи, у межах яких проводиться часткове відшкодування їх вартості, затверджені Мінекономіки.

До комісії Мінекономіки документи подають суб'єкти господарювання - виробники плодів, ягід та винограду, які провадять сільськогосподарську діяльність з обробки, переробки та/або консервації плодів, ягід та винограду, для компенсації до 50 % вартості:

1) нового будівництва та реконструкції холодильників для зберігання плодів, ягід, столових сортів винограду та хмелю власного виробництва, цехів первинної переробки винограду, плодів та ягід власного виробництва, об'єктів із заморожування плодово-ягідної продукції;

2) придбання ліній товарної обробки плодів та ягід, автоматизованих ліній з висушування плодів, ягід та хмелю власного виробництва, ліній з переробки плодів, ягід та технічних сортів винограду власного виробництва на соки, пюре, виноматеріали після завершення пусконалагоджувальних робіт.

Компенсації підлягає вартість об'єктів, введених в експлуатацію з 1 жовтня попереднього року по 30 вересня поточного року, та/або вартість ліній, придбаних у той самий період.

АКЦЕНТУЄМО УВАГУ, що одноразово у 2021 році суб'єкти господарювання можуть отримати часткову компенсацію/доплату за період з 2019 по 2020 роки за напрямами та у розмірах, зазначених вище. Документи подаються відповідним комісіям до 1 травня або 15 жовтня.

Протягом бюджетного року загальна сума державної підтримки за цими напрямками не може перевищувати 60 млн. грн на одного суб'єкта господарювання, з врахуванням пов'язаних з ним осіб.

У разі зацікавленості, для отримання більш детальної інформації звертайтеся до департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації за телефонами: (0512) 37 74 02, 37 78 35.

16 КВІТНЯ — ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З ДИТЯЧИМ РАБСТВОМ

Багато людей часто плутають дитяче рабство з дитячою працею, але воно набагато гірше. Хоча дитяча праця шкідлива для дітей і перешкоджає їхній освіті та розвитку, дитяче рабство виникає, коли дитину експлуатують заради отримання вигоди. Ця категорія може включати торгівлю дітьми, дітей-солдатів, шлюб з дітьми та домашнє рабство дітей

У 1919 році Міжнародна організація праці прийняла першу Конвенцію про мінімальний вік приймання дітей на роботу в промисловості (Вашингтон), якою мінімальний вік роботи на промислових підприємствах встановлено – 14 років. Далі були схожі Конвенції: про мінімальний вік допуску дітей на роботу в морі (Генуя – 1920 рік); про мінімальний вік допуску дітей до роботи в сільському господарстві (Женева – 1921 рік); про мінімальний вік допуску дітей до роботи на непромислових роботах (Женева – 1921 рік). В основному, йшлося про допуск до роботи дітей віком від 12 років. Як бачимо, дані документи були прийняті задовго до Декларації прав дитини (1959 рік) та Конвенції ООН про права дитини (1989 рік). Всі згадані документи ратифіковані Україною.

Відповідно до згаданих цих документів забороняється залучення дітей до найгірших форм дитячої праці, а саме:

1) усі форми рабства або практика, подібна до рабства, зокрема, продаж дітей та торгівля ними, боргова залежність, а також примусова чи обов'язкова праця, включаючи примусове чи обов'язкове вербування дітей для використання їх у збройних конфліктах;

2) використання, вербування або пропонування дитини для зайняття проституцією, виробництва порнографічної продукції чи порнографічних вистав;

3) використання, вербування або пропонування дитини для незаконної діяльності;

4) робота, яка за своїм характером чи умовами, в яких вона виконується, може завдати шкоди фізичному або психічному здоров'ю дитини.

Тож варто пам'ятати: діти повинні в першу чергу навчитися, а не працювати! Піклування про підростаюче покоління, його майбутнє – головний обов'язок батьків, суспільства та держави.

16 квітня вся спільнота буде відзначати Всесвітній день боротьби з дитячим рабством. Ця дата була обрана за згадку про вбивство юного пакистанця Ікала Масіха, вбитого у віці 12 років за те, що він повстав проти життя в рабстві. Сьогодні 158 мільйонів дітей змушені працювати, 73000 – у небезпечних умовах, 1 мільйон підлітків працюють на шахтах або будівельних майданчиках; 9 мільйонів дітей примушені до рабства.

Основними формами експлуатації у сучасному рабстві є не тільки примусова праця невільників, а й їхнє використання у секс-індустрії, у військовому конфлікті, у жебракуванні та, найстрашніше, на чорному ринку органів.

Розповсюдилося явище рабства і на українських дітей та підлітків. Зловмисники все частіше використовують їхню недосвідченість та довірливість задля власної вигоди. У результаті хтось дізнається про невільництво із творів Шевченка, сидячи за шкільною партою, а хтось – переживає моторошний сюжет у реальному житті.

Жахливо усвідомлювати, що «продавцями» дітлахів часто стають їхні ж батьки. Однак не тільки недобросовісні батьки є причиною розповсюдження дитячого трафікінгу. Часто самі діти стають винуватцями своєї страшної долі. Згідно із дослідженням, проведеним Міжнародною організацією з питань міграції, 66 % українських підлітків та молодих людей у віці від 13 до 20 років готові погодитися на ту чи інші сумнівну пропозицію, у результаті якої вони можуть стати жертвою торгівлі людьми. Найбільш вразливими є діти із проблемних родин, а також ті підлітки, які ніде не навчаються та не працюють.

Торгівля людьми, рабство та примусова експлуатація дітей завжди лежали поза площиною прав і основоположних свобод людини. Проблема є надскладною та потребує комплексного підходу до її вирішення.

Не залишається осторонь і служба у справах дітей адміністрації Корабельного району Миколаївської міської ради, якою розроблені та виконуються заходи присвячені Всесвітньому дню боротьби з дитячим рабством.

Одним з таких заходів став організований та проведений «круглий стіл» 09.04.2021 разом з сектором ювенальної превенції відділення поліції Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, де висвітлювалися проблеми в сім'ях, які опинилися у складних життєвих обставинах.

Бізнесом Миколаївщини до державного бюджету забезпечено

Завдяки якісному податковому адмініструванню, електронному формату взаємодії з бізнесом та активній протидії ризикам, на Миколаївщині спостерігається стабільне надходження податку на додану вартість до бюджету.

Так, у першому кварталі 2021 року до державного бюджету забезпечено 681,5 млн грн ПДВ з вироблених в Україні товарів, що становить 44 відс. від загальної суми збору до державного бюджету.

ДПС Миколаївщини захищає інтереси чесного бізнесу, оскільки саме підприємства реального сектору економіки наповнюють бюджети усіх рівнів. Застосовуючи систему моніторингу оцінки ризиків, Служба прагне створює сприятливі конкурентні умови для сумлінного бізнесу.

Головне управління ДПС в Миколаївській області